Самонадеятельность. - Москва: Новости, 1992. - С. 111-112]. Поэтому из плоскости субъектов власти необходимо перейти в плоскость форм. Такой формой власти может стать абстракция, которой является право. "Абстрактное есть право, осуществление его - государство", - отмечал Гегель [Гегель Г. Философия права. - Москва: Мысль, 1990. - С. 380]. Проте право є тільки півпростором чи навіть простором, який проектується в закон. При цьому в першому наближенні можемо сказати, що Конституція у найпоширенішому її значенні є об'єктом, через який проходить трансформація права в закон.
Отже, Конституція є, а, точніше кажучи, повинна бути не стільки засобом упорядкування громадського співжиття, скільки обмеженням влади проти її надмірної, несправедливої регламентації суспільних відносин, втручання в приватне життя тощо. Вона повинна оберігати суспільство від надмірного "опікунства" та "опікуна" з будь-якої сторони та будь-якого приводу. Аналогічні міркування так чи інакше приведуть нас до розуміння того, що громадянське суспільство це не громадянський колективізм (читай демократія тощо) і не громадянський індивідуалізм (читай лібералізм тощо) та цілепокладання, а щось інше – забезпечення процесу, в якому оптимально поєднані громадянські колективізм й індивідуалізм.
Отже, видається актуальною проблема мотивації громадської активності та асоціативності суспільства. При цьому важливо визначити мотивацію, як системотворче начало для груп індивідів в якийсь асоціативний інститут, а також – для системи таких інститутів.
.

Дата: 11 июля 2011